Будь-яку хворобу простіше (та дешевше) попередити, ніж потім лікувати. Й це правило справедливо стосовно інсульту: у більшості випадків його наслідки призводять до втрати працездатності й навіть інвалідності. Тим часом, навіть такий простий спосіб профілактики інсульту, як контроль рівня артеріального тиску, знижує ймовірність розвитку цього небезпечного стану на 50%! Так само ефективно працюють інші методи профілактики інсульту – доступні, відомі та достовірні!
В першу чергу ефективна профілактика інсульту передбачає запобігання відомим факторам ризику розвитку інсульту. Основні із них достеменно відомі:
Видно, що не всі чинники з цього переліку легко чи навіть можливо усунути. Втім, їх можна нівелювати хоча б частково (по можливості максимально), й це стосується кожного пацієнта. Тому профілактика інсульту проводиться відразу в декількох напрямках.
Здоровий спосіб життя, що включає адекватні фізичні навантаження, а також відмова від шкідливих звичок – ефективні та доступні заходи, які допоможуть зменшити медикаментозне навантаження при лікуванні основних захворювань у програмі профілактики інсульту. Власне, у цій програмі немає нічого надзвичайного або навіть складного – це всього-на-всього шість правил:
Варто вказати, що оскільки перенесений раніше інсульт накладає певні обмеження на фізичну активність, безпечний режим фізичних вправ як складову профілактики повторного інсульту повинен визначити лікуючий лікар.
Як відомо, гіпертонія – один із основних факторів розвитку інсульту. Отже, підвищений артеріальний тиск – загальновідомий чинник ризику розвитку інсульту: чим вище його рівень, тим вище ризик розвиток цього стану. Навпаки, адекватне лікування гіпертензії та контроль тиску суттєво знижують цей ризик. Встановлено, зменшення систолічного артеріального тиску на 5 мм рт. ст. дозволяє знизити ризик розвитку інсульту на 32%; на 7,5 мм рт. ст. - на 46%; 10 мм рт. ст. - на 56%. Схожі результати спостерігаються і стосовно зниження рівня діастолічного артеріального тиску. Таким чином профілактика повторного інсульту у пацієнтів, які перенесли інсульт, обов'язково включає призначення антигіпертензивних засобів (за винятком людей з нормальним тиском чи гіпотонією).
Працювати у напрямку попередження інсульту потрібно також людям із фібриляцією передсердь: ця патологія також значно підвищує вірогідність потрапляння тромбу до судин головного мозку. Цей ризик стає ще вищим, коли до основного діагнозу приєднуються такі чинники, як вік, високий кров'яний тиск, діабет або попередній інсульт. Аби знизити ризик інсульту або тромбоутворення, лікар може призначити препарати для розрідження крові (антикоагулянти). У деяких випадках лікар може порекомендувати хірургічне втручання.
Наприкінці варто вказати, що люди, котрі хоча б один разу перенесли інсульт, автоматично потрапляють в групу високого ризику розвитку повторного інсульту. Особливо високою зберігається ця небезпека протягом першого року. Потрібно також запам’ятати, що кожен наступний інсульт посилює неврологічні розлади (неврологічний дефіцит накопичується). У пацієнтів з постінсультними розладами різко зростає ризик розвитку серйозного когнітивного дефіциту, який здатний прогресувати до деменції протягом досить короткого періоду часу.
Річ у тім, що гіпоксія життєво важливих ділянок мозку, що розвивається в результаті інсульту, призводить до інвалідизації, часом дуже важкої. В результаті розвитку патологічних процесів в нейронах і їх загибелі, можуть спостерігатися стійкі порушення різних функцій, включаючи когнітивну – спостерігаються погіршення пам'яті, здатності сприймати, обробляти і запам'ятовувати інформацію, втрата працездатності. Й найгірше те, що ці розлади накопичуються. Тому профілактика повторного інсульту – це фактично справа життя і смерті для кожного пацієнта.
